Истории

Історії та казки від автора

Истории реальные, публикуются с разрешения клиентов.

Случай из практики:

История первая

Клиентка, обратившаяся за помощью, имела жалобы на то, что она называла "депрессией":

- В последнее время, я ощущаю странные состояния – меня, как бы, «обволакивают» беспричинные чувства страха, паники, безысходности. Дело в том, что я сама вожу машину и в такие моменты, я ее останавливаю и могу просидеть в ней, в таком состоянии, довольно долгое время. Иногда это может быть час, два… Это состояние меня просто выбрасывает из жизни, а у меня дела, я очень занятой человек.

Передо мной сидела хорошо одетая, ухоженная молодая женщина. Выглядела она уставшей и растерянной, все время смотрела себе под ноги, периодически, со страхом, поглядывая на меня.

- Это с Вами происходит только в машине?
- Нет... Меня не изнасиловали? – неожиданно спросила она меня.
- С Вами что-то произошло? Почему возник вопрос об изнасиловании?

- Нет-нет, у меня все хорошо. Я не знаю, но меня почему-то это как-то тревожит, - поспешила ответить женщина, - чувство беспокойства и тревоги, сколько я себя помню, были всегда. Помню я себя, к сожалению, лет с 14.

Наши детские истории удивительным образом влияют на всю дальнейшую жизнь. Особенно, если речь идет о забытых историях. Забытых, в силу своей травматичности и не способности детской психики должным образом переработать эти истории и встроить их в жизненную хронологию. Полученные детские травмы искажают линию дальнейшей жизни, разрывая ее на "до" и "после", делая ее перегруженной тревогой, страхами, эмоциональной нестабильностью, невозможностью создавать отношения и удерживаться в них, ненавистью к себе и другим.

P.S.
В результате терапии, клиентка вспомнила случай изнасилования ее в трехлетнем возрасте соседом, имевшим психическое расстройство. Терапия позволила проработать травму и принять ее, дать ей место в жизненной истории. То новое состояние безопасности и спокойствия, которые испытывала теперь молодая женщина, позволило наслаждаться жизнью и строить отношения с мужчинами. Симптомы, которые клиентка обозначила, как "депрессию" исчезли сами собой по мере того, как клиентка оказалась способна проработать и интегрировать травму.

Случай из практики:

История вторая

Юное лицо девушки выглядело немного смущенно и напугано.

- Моя мама сказала, что вы можете мне помочь, - немного робко произнесла она.

- Чем могу быть тебе полезна? – спросила я, при этом прикидывая в голове, с каким именно запросом это юное создание пришло ко мне.

- Я в этом году заканчиваю школу и готовлюсь к поступлению в вуз в Европе. Учусь я хорошо, но мне совсем не поддаются иностранные языки. Я не могу ими овладеть, а это меня пугает отсутствием возможности продолжить свое образование в Европе.

Наша память имеет удивительное свойство хранить в своих «закромах» не только наши истории, но и истории наших предков. Именно такая история и стала первопричиной невозможности освоить и принять своим иностранный язык. Память девушки отторгала его, ведь глубоко в подсознании он был тригерром опасности и угрозы жизни…

В результате работы нам открылась давняя история, происшедшая в роду по маминой линии во время второй мировой войны. Село, в котором жили родные девушки, оккупировали немцы и по причине приличного дома, принадлежавшего родне, командование поселилось именно в нем. Семья была большая, много детей, а время военное, голодное… Вот и произошел инцендент, повлекший за собой ряд определенных событий. Один из детей украл из стола у офицеров еду, это заметили и наказали… Ребенку отсекли губу, что со временем привело к его смерти. Это все происходило на глазах будущей бабушки нашей девушки, и произвело на нее не поправимое впечатление (воздействие). И вот этот случай из жизни бабушки оказал непосредственное влияние на отношение к иностранным языкам моей юной клиентки.

P.S. Родным девушки была известна эта история и они подтвердили ее подлинность. Девушка, после нейтрализации первопричины, которая находилась в родовой системе по маминой линии, сейчас успешно продолжает свое образование в Европе.

Случай из практики:

История третяя

Клиент, обратившийся за помощью, в то время проходил реабилитационные мероприятия после инфаркта.

Казалось, что в жизни этого крепкого мужчины не было никаких предпосылок для возникновения болезней сердца.

Однако же, военная агрессия на востоке нашей страны стала тем фактором, который удивительным образом активизировал у клиента страх быть уничтоженным по ошибке - теми людьми, которым доверяешь. Постоянное напряжение, в конечном счете, привело к болезни.

Во время сеанса, используя работу в квантовом поле и находясь в трансовом состоянии, я увидела расстрел военного. Я рассказала клиенту об увиденном образе, и он ответил мне, что хорошо знает эту историю:

Она ему снится всю жизнь:
«Во время войны я военный, пробираюсь к своим с заданием, и, когда достигаю места назначения, что-то идет не так, меня принимают за диверсанта и расстреливают…»

P.S. После проработки программы, приведший к той ситуации и страха, с ней связанного, выздоровление клиента произошло удивительно быстро.

Затяжной прыжок.
(История реальна, публикуется с разрешения клиента):

История четвертая

Опыт своего рождения в терапии клиент пережил благодаря трансовым техникам. Символически это выглядело как прыжок с парашютом: вот он в салоне самолета, все хорошо. Он передвигается к выходу, он спокоен, собран, он готов к прыжку и ….пробел. Он ничего не помнит, только видит себя уже на земле, приземлившимся.

- Верните меня в реальность, - с таким необычным запросом обратился ко мне молодой парень, - мне 24 года, но моя жизнь проходит мимо меня.

- Что Вы имеете ввиду? - поинтересовалась я.

- Я живу с любящими и поддерживающими родителями, всё хорошо, но… Я ушел с работы, сижу дома, до глубокой ночи засиживаюсь за компьютером, просыпаюсь во второй половине дня, кушаю, могу встретиться с друзьями на пару часов, а потом снова компьютер, и так по кругу. Я больше не могу находиться в этом кругу, я живу в каком-то сне и не могу проснуться. Я не чувствую жизнь, - ответил он поникшим голосом.

История рождения клиента имела одну особенность, которая удивительным образом нашла отражение в его "прыжке с парашютом". Роды у мамы были затяжные и длились около суток, воды отошли, но родовая деятельность не начиналась. Искусственная стимуляция полностью обессилила женщину, и, чтобы дать роженице передышку, врачи остановили стимуляцию родовой деятельности, введя ей снотворное, что бы она поспала. Именно это прекращение стимуляции родовой деятельности клиент отразил в своем "прыжке" в виде "пробела".

Этот «пробел» неоднократно встречался в дальнейшей жизни клиента, как необходимый элемент пунктуации в тексте. Пока он был возле мамы, он как бы находился в «салоне самолета» и был спокоен, собран, хорошо развивался. В первый класс шел, умея не только писать и читать, но и со знанием английского. А вот школа – это уже «прыжок», который в жизненном опыте отсутствует, вместо него «пробел», который включает ступор, растерянность, непонимание, страх. В результате, при обладании знаниями, нет возможности их раскрыть, ответить у доски.

Университет – опять «прыжок» и снова «пробел»: уход из университета и окончание его только со второй попытки. Работа – «прыжок» и «пробел», результат - он сидит в кабинете психотерапевта.

Р. S.
С помощью Матрицы текущей жизни «Рождение», клиент "пережил" свое рождение по-новому и, получив опыт «прыжка» без «пробела», клиент осознал значение сепарационной тревоги и дальше смог выдерживать её, а не убегать каждый раз, как только сталкивался с ней, в надежный "салон самолета".

Випадок із практики:

Історія пята

Йшов третій рік нашої терапії, зміни поступово входили в життя жінки. Вони несли з собою спокій, рівновагу та гармонійність. Але з чого ж все починалося?

- Можна записатися до вас на консультацію? - пролунав ніжний голос в телефоні. Моя колега дала ваш номер…
З цього дзвінка й почалася наша терапія. Молода жінка перебувала в стані тривоги, страху, але вона цього навіть не усвідомлювала від того болю, який був основою її життя. Внутрішній біль й образа були разом з нею з дитинства та згодом стали невід`ємною частиною її душі.

Що ж стало першопричиною цього відчуття? Коли мама завагітніла, то вся родина була проти вагітності, тобто проти цього, ще ненародженого дитяти. Дитинка ще в маминій утробі закарбувала програму непотрібності та відрази до себе… Після народження ця програма лягла в основу її біологічної програми.

Що таке біологічні програми? Це ті програми, які сприймаються нашою підсвідомістю як основа життя, тобто вони потребують незаперечної реалізації. Як реалізувалося це в житті моєї клієнтки? Вона відчувала себе зайвою в родині, серед однолітків, і це давало відчуття ворожості світу. Від цього вона заглиблювалася в себе й закривалася панцером недовіри від усіх, хто траплявся в її житті. Але ж світ так влаштований, що надає змогу кожній душі пройти власний шлях і отримати свій унікальний досвід. Коли ми носимо якісь відчуття, то вони створюють ситуації, які будуть підтримувати постійність цих відчуттів. Якщо людина сповнена любові й радості, то життя підтримує її стан любові та радості. А ось непотрібність й образа завжди підтверджуються життєвими ситуаціями, які змушують нас відчувати непотрібність й зайвість…

P.S. За допомогою псхотерапевтичного методу «Матриці квантового поля» вібрації жінки змінилися. Інакше кажучи, її емоційний стан наповнився спокоєм та прийняттям себе в першу чергу. А коли людина потрібна собі, тоді, звичайно, вона потрібна й оточенню.

Приклад з практики.

Історія шоста

-Ти бачила, яка зелена трава? Вона така яскрава! - я здивовано поглянула на свою клієнтку, яка, замість привітання, ділилася враженнями від проявів весни.

Мені була зрозуміла причина її здивування від таких звичайних речей, на які більшість із нас взагалі не звертає уваги. Ішов третій місяць психотерапії, і «яскравість зеленої трави» підтверджувала ознаки позитивних результатів нашої спільної роботи. Моя клієнтка була молодою жінкою, не старшою тридцяти років, а причиною її звернення була залежність.

Так, саме залежність від наркотиків. Зрозуміло, щоб працювати з таким запитом, потрібно з`ясувати, від чого вони (тобто наркотики) її захищають. А захищали вони її від відрази до сексу.

Можливо, хтось з вас має власну думку стосовно інтимних стосунків та досвід, як уникати близькості, знає декілька алгоритмів вирішення цього питання. У цієї жіночки все було складніше. Моя клієнтка мала давню професію: вона була повія, тобто секс – це її ремесло… Ось так все було малозрозуміле й заплутане в її житті.

Першопричина, тобто коріння такого життєвого сценарію, який проживала моя клієнтка, знаходилась у її дитинстві. Зґвалтування в дуже ранньому віці, злидні, постійна відсутність батька й підштовхнули її до дорослих чоловіків.

Унаслідок терапії емоційний біль і негативний досвід перших статевих стосунків назавжди пішли із життя жінки в небуття; постать батька в її підсвідомості набула теплих, позитивних ознак; сіре життя робило перші кроки до різнобарв`я. Ось звідси й було це - «Ти бачила? Яка зелена трава! Вона така яскрава!»

P.S. Згодом жінка прийняла пропозицію одного свого шанувальника, і тепер вони вже разом вчаться вибудовувати стосунки.

КАЗКА

Привіт, моя дорогенька, - промовило Сьогодні до жіночки, яка була чимось стурбована. Пані озирнулася, але, нікого не побачивши, знову занурилася у свої турботи.

- Доброго дня!- пролунало майже біля вуха Тетяни.

- Що це? Ти хто? Що відбувається? Що за жарти? Але відповідь не прозвучала. Навколо тихо, і, крім неї, нікого в кімнаті не було.

Надходив Святвечір - час, коли вся родина збирається за святковим столом, обмінюється подарунками, новинами та побажаннями, спрямованими в майбутнє. Саме думки про цей вечір і заповнювали голову Тетяни. Святвечір наближався, а ось святкове застілля - ні. Так трапилося в житті, що з чоловіком розлучилася більше десяти років тому, єдина донька вийшла заміж і живе за тисячі кілометрів від неї, а вона залишилася наповнена тільки спогадами про минуле, а до майбутнього їй і діла не було. Що воно, те майбутнє, може дати?

- Веселих свят! - знову хтось голосно її привітав. Тетяна уважно прислухалась і раптом зрозуміла, що цей голос вона чує у своїй голові!

- Ось! Дожилась, що вже голоси чую. Мабуть, це від самотності, - подумки усміхнулася жінка.

- Та ні, Тетянко, усе з тобою добре. Мене звати Сьогодні, а запросив мене до тебе твій Янгол-Охоронець, - хтось продовжував з нею розмовляти.

- Сьогодні, ти дійсно говориш до мене, чи це я потихеньку божеволію? - Тетяна спрямувала своє питання в тишу. Навколо неї нікого не було, і відчуття розмови із собою її не залишало. Відповідь не забарилася.

- Хоча я завжди з тобою і ніколи тебе не залишав, але твій Янгол запропонував мені з`явитись у твоїй свідомості, щоб ти дещо зрозуміла. Я існую зараз, тепер і завжди знаходжусь у сьогоднішньому дні, бо я Сьогодні! Але ти мене зовсім не помічаєш…

- А що в тобі, Сьогодні, такого цінного? Чому я повинна на тебе звертати увагу? Ти пусте й нічим не наповнене! Ось минуле було сповнене різними відчуттями! Там була радість і смуток, кохання і відчай! Так, було й страждання, але воно було зумовлене втратою дорогого моєму серцю кохання… Тобто в минулому було моє кохання, а зараз? Ось що ти мені, Сьогодні, несеш? Чим наповнюєш моє життя? А я відповім тобі сама – це порожнеча, тобто відсутність усього. Нічого немає в моєму житті. У ньому немає ні радості, ні смутку, ні кохання, навіть відчаю за втраченим коханням також немає.

- Люба моя, Тетяно! Завітав я до твоєї свідомості, щоб відкрити тобі один секрет, - лагідно промовив Сьогодні. - А секрет полягає в мені, у моїй суті… Я навчу тебе, як, взаємодіючи зі мною, ти зможеш творити своє майбутнє! Зміст секрету в тому, що все, що ти відчуваєш в мені, тобто сьогодні, формується й проявляється в твоєму завтрашньому дні. Якщо ти сьогодні відчуваєш порожнечу, то завтра ця порожнеча залишиться в твоєму житті й стане його основою… Якщо ти відчуваєш самотність, то завтра самотність заповнить твоє життя… Інакше кажучи, щоб змінити своє майбутнє, тобі потрібно лише змінити себе в мені, тобто в СЬОГОДНІ.

- Але це майже неможливо, - заперечила жінка. Сьогодні пильно подивився на Тетяну та пообіцяв її навчити змінювати свій стан.

- Зосередьмося на твоїх відчуттях зараз. Що ти відчуваєш? - запитав Сьогодні.

- Можливо, я трішечки збентежена та розгублена, - відповіла Тетяна.

- Добре,- заохочував її Сьогодні до зосередженої роботи.

- Тобто, згідно з моїм секретом, якщо ти будеш знаходитись в стані збентеження та розгубленості, то це закарбується й проявиться в твоєму завтрашньому дні?

- Так. Здається я починаю розуміти твій секрет! Інакше кажучи, те, що я відчуваю і про що я думаю, потім і трапляється в житті! А що робити, якщо я не можу позбутися смутку, туги та відчаю, якими наповнене моє життя останній час? - уже з цікавістю запитала Тетяна.

- Тобі потрібно знайти в сьогоденні те, за що ти можеш бути вдячна Богові, друзям або врешті-решт собі, - підбадьорив її Сьогодні.

- Що це може бути? Жінка пробігла зором по кімнаті та зупинила погляд на квітах, які стояли на підвіконні й рясно цвіли. Лице її змінилося, і на устах з`явилася посмішка. - Квіти, так квіти! Догляд за ними мене заспокоює й наповнює радістю, - жваво продовжувала говорити жіночка. - Це що ж виходить? Якщо я буду свідомо підтримувати свій радісний стан, то саме він і сформує радість у моєму завтрашньому дні? Очі Тетяни сяяли. Вона зрозуміла, що все в її руках, що саме вона є причиною всього того, що з нею відбувається в житті…

- Хочу, щоб ти зрозуміла ще одну важливу для себе річ. Стан твого буття сьогодні визначає твоє майбутнє, - Сьогодні продовжував розкривати секрет для милої, але стомленої пані.

- А що таке «стан буття»? Як зрозуміти, який він у мене зараз? – уже незважаючи на незвичний спосіб спілкування та непередбачуваного співрозмовника, Тетяна всім своїм їством намагалась осягнути глибину секрету, який відкривав для неї Сьогодні.

- Буття – це природа твого існування в моменті зараз. Те, чим наповнене твоє зараз, й визначає твоє буття! Якщо ти наповнена стражданням, то воно розростається, як твої квіти, й проростає в завтрашньому дні, тобто завтра зранку ти прокинешся знову в стражданні. Якщо твоє буття сповнене образою, то завтра причини бути ображеною будуть на тебе чекати. А ось коли ти приймеш рішення змінити своє завтра й проявиш цікавість, як це воно прокидатися в доброму настрої та відчувати любов, тоді твоє буття само вкаже на те, чим вже володієш, що наповнює вже зараз любов`ю. Такий настрій у сьогоденні спрямує всі сили Всесвіту, щоб підтримувати твоє буття в стані радості, любові та кохання в завтрашньому дні, у твоєму майбутньому!!!

Тетяна сиділа в тиші й перебирала думки в голові… Святвечір наближався… Тепер він ніс новий зміст, нове наповнення й нове сприйняття світу, у якому все залежить від неї і не від кого більше… Завтра в її руках, і воно буде щасливим!

Історія з практики.

Історія сьома

Зимовий ранок був сонячним і трішки морозним. Це був день закінчення наших сесій. Ось уже місяць ми щотижнево зустрічалися з жінкою середніх років. Хоча, хто може сказати, де та середина віку жінки? Напевно, у кожної вона своя і залежить не від прожитих років та пережитих обставин, а від того, як саме жінка сприймає себе, своє життя і його обставини.

Так, про що це я? Звісно ж, про долю жінки й про нашу з нею роботу.

Звернулася вона до мене із запитом про своє сьогодення, яке мало глибоке коріння в її минулому. Зараз в її житті був чоловік і доросла донька, а в минулому залишилося кохання, яке продовжувало жити всі ці довгі роки в її серці. Саме це кохання й не давало їй спокою, робило її життя з чоловіком інколи просто нестерпним. Час від часу вона відчувала до чоловіка відразу й неприязнь, а постать коханого з минулого іноді захоплювала всі її думки.

Звернулася вона до мене по допомогу у вирішенні питання з її розлученням, нібито вона вирішила вже остаточно розірвати із своїм чоловіком всі стосунки, але морально була не готовою до цього. На перший погляд, їхнє сімейне життя було злагодженим і щасливим. Разом вони прожили майже тридцять років, були колегами по роботі (вони лікарі), виростили доньку, збудували будинок. За всі ці роки вони майже не сварилися... Але туга в серці жінки за коханням юності набула нестерпних обрисів, і вона більше не мала змоги її терпіти. Пам`ять добре робила свою справу - вона витіснила в підсвідомість все зле і негативне від тих стосунків, а на поверхні залишила все романтичне, ще й наділила цю романтику ілюзією та оманою.

P.S. У результаті нашої робити за допомогою регресу жінка все згадала. Пам`ять поступово здала свої позиції, й моя клієнтка відновила спогади про її взаємини з молодим чоловіком, його ставленням до неї, причини їхніх суперечок та сварок, та й взагалі причину розриву їхніх стосунків. Наслідком наших сесій був інший погляд жінки на свого чоловіка й усвідомлення нею його доброго й люблячого ставлення до неї, його турботи, увага і опіки нею.

- Мій чоловік найкращий в світі, і я найщасливіша жінка! Я дуже вдячна, що зберегли мою сім`ю, - таким був висновок моєї клієнтки наприкінці нашої роботи.

(Випадок з регресу)

Бруківка підіймалася й опускалася перед її очима, а вона все бігла і бігла... На ній була чужа сукня, яку їй дала служниця , але чи зможе це її врятувати? Думки виникали й пірнали в морок нерозуміння й відчаю...

День розпочинався як завжди із звичних турбот: що вдягнути, яку зачіску сьогодні зробити на своїй милій голівоньці? Життя в Парижі мало свої переваги в порівнянні з життям в провінції, звідки й приїхала ця молода та вродлива мадемуазель. Париж зустрів її різнобарв'ям своїх балів, маскарадів та вечірок. Дівчина належала до знатного, але збіднілого роду та й француженкою була лише наполовину. Рідня матері завжди була до неї дуже уважна та прихильна, ось і цього разу запросила її до себе на гостину. Прийшов час ввести її до двору, адже в неї були всі перспективи, з часом стати придворною дамою. Усе складалося якнайкраще для неї: запрошення на бал до двору вже чекало на неї в шухлядці тітчиного комоду, сукня була пошита й дуже пасувала до кольору очей та підкреслювала стрункість її фігури. Ось-ось зміни увірвуться в дівоче життя й понесуть її в мальовниче, казкове буття!

Зміни дійсно увірвалися, але були зовсім іншими та з несподівано страшними наслідками. Почалися буремні часи французької революції.

-Як вони могли мене залишити і не врятувати, - крізь сльози намагалася щось мені сказати моя клієнтка. Її тіло лежало на дивані й здригалось від плачу та жалю до себе, тієї, яку щойно вона згадала, перебуваючи в регресі.
- Тепер я все розумію. Усі ці сни та підсвідомі страхи стосовно моєї шиї, - невгамовно продовжувала молода жінка, яка звернулася до мене із запитом на постійне повторення одного й того ж сновидіння.
- Шо ж усе-таки трапилося? Ти можеш мені докладно розповісти? - запитала я.

А трапилося ось що.
Перебуваючи в регресі, моя клієнтка згадала одне із своїх втілень, досвід якого залишив в пам`яті її душі глибокі рани болю несправедливості, образи на батьків та відчуття безнадії й розпачу.

- Ти знаєш, вони мене все одно стратили, я не змогла їм нічого довести.

Коли розпочалася французька революція, вона перебувала на гостинах у своєї великовельможної рідні. Почалися погроми й масові страти вельмож. Вона хотіла втекти, але все одно її знайшли й стратили на гільйотині. З підсвідомості випливали образи батьків, на допомогу яких вона весь час чекала . Вони повинні були приїхати і все пояснити мітингувальникам, щодо її походження, але не встигли. Революційні події розгорталися стрімко й набирали нестримних обертів.

Регрес допоміг оживити обставини того життя, які мали явне відлуння навіть в тілі жінки (з огляду на її теперішню реальність).
Цей спогад частково висвітлював причини певних стосунків з батьками та пояснював деякі життєві обставини.

За допомогою квантових технік ми змогли нейтралізувати все емоційне напруження, пов`язане з обставинами того втілення. Унаслідок нашої роботи клієнтка отримала заспокоєння стосовно свого тіла, напруження в стосунках з батьками зникло, а життя почало набирати більш яскраві барви позитивних відчуттів та емоцій.

Казочка про Всесвіта.

Наближався новий рік. Всесвіт сидів на ганку свого будинку та слухав бажання людей, які лунали в його вимірі з звідусіль:

- хочу народити дитину...
- хочу нову квартиру і машину...
- хочу щоб Петро кохав лише мене...
- хочу підвищення на роботі...
- не хочу хворіти, хочу бути здоровим...

Всесвіт недобре знав значення слів, вони лунали на різних мовах й плуталися в його свідомості, а ось сердцем відчував тремтіння сердець людей... Це давало Йому змогу чітко розуміти істинність бажаннь й виконувати їх згідно до запиту та потреби людини.

Що ж чув Всесвіт, коли зважав лише на вібрацію сердець? Ці люди завжди його дивували своїми бажаннями, в один і той же час вони могли хотіти різного - це додавало Всесвіту клопоту з виконанням його роботи. А роботу свою Всесвіт любив, пишався нею та цінував можливість проявити себе в реалізації бажань людей.

Так чим же дрижали серця людей, коли вони промовляли свої бажання, які мали виповнитися в новому році?

- Хочу народити дитину... - Це бажання належило жіночці, якій давно виповнилося 30 років, а сім`ї вона так і не збудувала. І ось в її житті з`явився чоловік. Такий добрий та хазяйновитий і, насемперед, вільний від сімейних стосунків. У них були добрі відносини, але одружуваться він їй не пропонував. Ось вона й вирішила, якщо вона завагітніє, то він просто буде вимушений на ній одружитися!

Всесвіт ще раз прислухався до тремтіння жіночого серця й відчув в ньому відчай та самотність... Як завжди, подумав Всесвіт, останні роки вона з року в рік бажає лише відчаю та самотності. "Ох, вже ці жінки, хто їх зрозуміє",- подумав Всесвіт й відмітив в своєму записничку "виконано".

- Хочу нову квартиру і машину... Цього чоловіка Всесвіт добре знав, він мав вдачу ділової людини та багато чого досягнув в своєму житті. Але є в нього одна сходинка, на яку він ніяк не може зібратися. Сходинка - це обмеження в кількості коштів, які він вправно може заробити, але цього не робить...

Чоловік не мав і гадки, що ж то його зупиняє, час від часу, від заробітку тих коштів? А ось Всесвіт знав, бо по своїй природі Він вміщує в собі все - він же Всесвіт. А знав він слідуюче - багото років тому предки цього чоловіка були заможні та грошовиті, але прийшли тривожні часи, й рід втратив не лише статок та гроші, але загинули всі чоловіки роду. Ось саме цей досвід роду й не дає змогу заробити чоловікові на нову квартиру та машину. Серце чоловіка бринить страхом втрати, тому й не хоче мати ні квартири, ні машини... "Виконано" зробив ще одну позначку Всесвіт.

- Хочу щоб Петро кохав лише мене... Всесвіт прислухався до серця дівчини й відчув його сповненим щирими відчуттями та коханням до хлопця. Це бажання було істинним. Всесвіт дістав свого записничка й хотів писати "виконано", але відчув дрижання другого серця, яке було пов`язане з цим бажанням . Це серце парубка, в якого була закохана дівчини, й воно хотіло зовсім іншого...

Як ви вже зрозуміли з цієї казочки про Всесвіта, наші бажання не завжди є тими, які ми можемо усвідомлювати. Часто вони зовсім інші...

Контакты:

При возникновении любых вопросов звонить
+38(050) 95-85-400